跳转到内容

乌克兰去俄罗斯化

本页使用了标题或全文手工转换
维基百科,自由的百科全书

乌克兰去俄罗斯化乌克兰语Дерусифікація/деросіянізація в Україні罗马化Derusyfikatsiia/derosiianizatsiia v Ukraïni)是指在乌克兰去俄罗斯化的过程,从中除去俄国的影响,并扭转乌克兰的俄罗斯化。这方针从1991年苏联解体起开始,随着2014年广场起义而加剧,并与乌克兰去共产主义化相辅相成。此外,2014年起的俄乌战争使乌克兰人民对俄国更反感,因而更有力地推动了这过程。

去俄化主要包括为带有俄国影响的地名而改名。由于俄国在历史上的统治,不少地方都有为俄罗斯的政治或文化人物而命名的地方。除了地名以外,去俄化也包括拆除带有俄方影响的公共标记(如牌匾、标志、纪念碑、半身像、面板等)。截至2022年4月8日,根据社会学团体Rating的一项民调显示,76%的乌克兰人支持政府实施去俄化的方案[1][2]

2023年3月,乌克兰最高拉达通过了议案,实行禁止大部分与俄罗斯有关的地名[3],而乌克兰总统泽连斯基亦在4月底签署该议案。该法律禁止大部分象征或赞扬俄罗斯或任何进行侵略的人物的地名,并主要包括俄罗斯帝国苏联的高权人物[4]

历史

这过程从1991年苏联解体后开始,但当时主要是针对去共化,而去俄化相对受到较少的关注。2014年,俄罗斯吞并克里米亚,而亲俄武装也同时发起了顿巴斯战争,俄国暴露了它在乌克兰的势力与影响。自此以后,去俄化与去共化一同受关注。乌克兰的去共化自2016年实施以来,到2022年已经大致完成。

2022年2月,俄罗斯入侵乌克兰,使去俄化成为了重要抗俄的象征。在乌克兰各地,很多跟俄国有任何关系的标记,不论是城镇村庄的名字,或是街道、纪念碑、告示牌等,都被除掉[5]。最有名之一的是乌克兰人民自由拱门旁边的雕像被拆除,在2022年4月完成。

乌克兰各大城市,包括利沃夫第聂伯罗[6]基辅[7]哈尔科夫都有参与。伊万诺-弗兰科夫斯克成为乌克兰第一个完全没有俄名街道的城市[8]

2022年6月,基辅市举行了电子民调,为有俄方影响的街道与广场名字拣选新的名称。这民调共有约650万人参与[9]

2022年4月,乌克兰的文化和信息政策部长特卡琴科表示乌克兰的去俄化会自然发生[10],并声称这是“永别俄帝国和苏联的形态与象征的时候了”。他还指出,乌克兰政府近日通过了“保护文化遗产修正案”文件的项目,这样被俄化的文化遗产与古迹能够合法地从国家的登记册中删去[11]

2023年4月21日,乌克兰总统泽连斯基签署了《关于谴责和禁止在乌克兰宣传俄罗斯帝国政策和地名的非殖民化》乌克兰语Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»,正式地实行去俄化。该法律禁止任何象征着或赞扬俄罗斯和苏联的标记、并所有跟其国家有联系的纪念地、日期、事件、侵略的历史、极权主义政策和做法等。这法律在乌克兰临时被占领土同样适用[4]

实行事项

推行乌克兰语

  • 2016年10月17日,乌克兰基础设施部部长表示,要求在鲍里斯皮尔国际机场的工作人员除去在机场里任何有俄语或带有共产主义的标版与名称。无论是电子广告牌或在扬声器的宣布信息都必须使用乌克兰语。表示这“不是官方语言的问题,而是自尊的问题”[12]
  • 2017年5月23日,基辅市议会通过的《基辅市广告媒体投放规则》正式生效,规定广告使用乌克兰语[13]
  • 2017年10月5日,基辅市议会通过了一项《关于确保基辅市区域语言政策的措施》的决定。
    • 这法律规定乌克兰语为基辅市里当地居民的工作、记录和文件语言,也是自治机关、公有制企业、机构和组织,以及官方公告和信息的语言[14][15]
  • 2017年11月2日,日托米尔州的委员会通过了关于该地区服务业去俄语化的决定。此外,所有广告、标牌、海报、告示板和任何的音频、照片、片段里的广告产品和价格标示等都必须使用乌克兰语[16]
  • 2017年12月12日,切尔卡瑟市议会通过了《关于确保切尔卡瑟市地方语言政策措施的决定》。
    • 根据该决定,乌克兰语是该市各生活领域的主要语言。无论是餐馆的菜单、广告、标志和海报必须使用乌克兰语[17]
  • 2018年2月15日,克罗皮夫尼茨基市议会通过了《关于保障地方语言政策措施的决定草案》。
    • 该决定规定在该市境内的所有机构、企业、组织的名称、标志、海报、公告、广告等都必须仅使用乌克兰语。此外,所有餐饮场所必须有本国语言的菜单,并需要先用乌克兰语沟通。只有在顾客要求时才能切换到其他语言[18]
  • 2018年2月16日,利沃夫市议会批准了关于利沃夫市在提供服务、贸易、商品和信息领域向公民提供服务的语言规范》的决议。
    • 该决议建议餐饮和服务机构以乌克兰语和英语提供服务。该文件还规定,利沃夫的所有标志、海报、通知和价格标签均应使用官方语言[19]
  • 2018年5月31日,乌克兰总统波罗申科签署了《关于加强乌克兰语言国家地位、促进创建乌克兰统一文化空间的紧急措施》的法令。
    • 该法令旨在确保遵守关于乌克兰语言作为乌克兰全境公共生活所有领域的国家语言的全面发展和运作的宪法保障,加强其作为加强国家团结的手段在乌克兰社会中的巩固作用,考虑到保护民族语言和文化以及语言信息空间的需要,支持民族文化的发展,鼓励其融入欧洲和世界文化空间的进程[20]
  • 2018年10月4日,261名国会议员支持了《关于确保乌克兰语发挥国语作用法》,让该法案能够进行二读。期间,国会制定了超过两千多项修订[21]
  • 2019年4月25日,国会二读后通过了《关于确保乌克兰语发挥国语作用法[22]
  • 2019年5月14日,国会通过继续为这法律立草案,国会主席帕鲁比随后签署了定乌克兰语为国家语言的法律[23]
  • 2019年5月15日,乌克兰总统波罗申科签署了这法律[24] ,发布后2个月生效[25]

俄语失去地位

改变地名

基辅市

其他地方

纪念碑被拆

俄罗斯文化中心

  • 2016年10月25日,利沃夫州委员会决定驱逐俄罗斯文化中心内的人员,并把场地交给为乌克兰于顿巴斯战争战斗的团体[52][53]。2018年10月13日,该地方成为了“战士之家”,一家为俄乌战争里的现役或退伍军人的中心[54]
  • 2017年11月15日,一群国会代表要求关闭在乌克兰个城市的俄罗斯文化中心,并声称它们被用来为俄罗斯特种部队工作,为颠覆国家的活动提供庇护[55]

其他

  • 2016年2月4日,乌克兰国会通过《关于重新命名某些定居点和地区的决议》,启动了乌克兰去共产主义化的政策,也为一些由俄罗斯政治家而命名的地方改名[56]
  • 2022年6月16日,乌克兰教育和科学部在会议做出了决定,因俄罗斯入侵乌克兰的缘故,从学校的教科书中删除40多部俄帝国与苏联时期作家的作品[57]
  • 2023年5月3日,国会在二读后通过了《乌克兰文化遗产保护法修正案》,使“苏联和帝国文化的古迹”能够合法地从国家的名录册中删除。这法律也被称为《反普希金法》。[58]

参见

参考文献

  1. ^ 76% of Ukrainians support renaming streets and other objects related to Russia. Nikopol.City. [2022-04-22]. (原始内容存档于2022-04-26) (乌克兰语). 
  2. ^ Eighth National Poll: Ukraine in War Conditions (April 6, 2022). [2022-04-26]. (原始内容存档于2022-04-16) (乌克兰语). 
  3. ^ 3.0 3.1 Geographical names associated with Russia have been banned in Ukraine. Lb.ua​(乌克兰语. 2023-03-22 [2023-03-22]. (原始内容存档于2023-06-08) (乌克兰语). 
  4. ^ 4.0 4.1 4.2 Zelenskyy signs law banning geographical names associated with Russia. 乌克兰真理报. 2023-04-21 [2023-11-03]. (原始内容存档于2023-05-14) (英语). 
  5. ^ Derusification of consciousness or Ukrainian narration of urban space. Історична правда. [2022-04-22]. (原始内容存档于2022-04-22). 
  6. ^ In the Dnipro, about 30 streets were renamed, the names of which were associated with Russia. www.ukrinform.ua. 2022-04-21 [2022-04-22]. (原始内容存档于2022-04-21) (乌克兰语). 
  7. ^ "The derussification of the Kyiv metro is part of the resistance": an interview with a historian about the new names of stations. [2022-04-26]. (原始内容存档于2022-11-11) (乌克兰语). 
  8. ^ Without Marshal Zhukov and Moscow streets. A new wave of decommunization and derussification has begun in Ukraine.. nv.ua. [2022-04-22]. (原始内容存档于2022-04-22) (乌克兰语). 
  9. ^ Понад 6,5 мільйонів голосів громадяни України віддали в рейтинговому електронному голосуванні щодо перейменувань міських об'єктів, назви яких пов'язані з російською федерацією та її сателітами. KYIV CITY COUNCIL. [2022-06-22]. (原始内容存档于2023-10-20) (乌克兰语). 
  10. ^ The derussification of Ukraine will take place naturally – Tkachenko. www.ukrinform.ua. 2022-04-21 [2022-04-26]. (原始内容存档于2022-04-22) (乌克兰语). 
  11. ^ Time to say goodbye. nv.ua. [2022-12-30]. (原始内容存档于2023-05-30) (乌克兰语). 
  12. ^ Аеропорти України дерусифікують [UKRAINE'S AIRPORTS ARE DE-RUSSIFIED]. umoloda.kyiv.ua. 2016-10-17 [2022-11-20]. (原始内容存档于2023-05-30) (乌克兰语). 
  13. ^ Набуло чинності рішення Київради про україномовну рекламу в столиці [The decision of the Kyiv City Council on Ukrainian-language advertising in the capital came into force]. Портал мовної політики. 2017-05-23 [2022-11-20]. (原始内容存档于2017-11-15) (乌克兰语). 
  14. ^ Заходи щодо забезпечення регіональної мовної політики в місті Києві. Інфографіка [Measures to ensure the regional language policy in the city of Kyiv. Infographics]. www.ukrinform.ua. 2017-11-27 [2022-11-20]. (原始内容存档于2023-05-30) (乌克兰语). 
  15. ^ Новини - Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація [Measures to ensure the regional language policy in the city of Kyiv]. desn.kyivcity.gov.ua. [2022-11-20]. (原始内容存档于2023-05-20). 
  16. ^ Житомирська обласна рада прийняла рішення про дерусифікацію сфери... [The Zhytomyr Regional Council adopted a decision on the de-Russification of the service sector in the region]. Портал мовної політики. 2017-11-21 [2022-11-20]. (原始内容存档于2017-12-12) (乌克兰语). 
  17. ^ Ресторани і магазини у Черкасах мають перейти на українську мову [Restaurants and shops in Cherkasy should switch to the Ukrainian language]. Портал мовної політики. 2017-12-29 [2022-11-20]. (原始内容存档于2018-01-06) (乌克兰语). 
  18. ^ У Кропивницькому зобов'язали робити рекламу українською [Kropyvnytskyi obliged to advertise in Ukrainian]. language-policy.info. 2018-02-16 [2022-11-26]. (原始内容存档于2018-02-24). 
  19. ^ У Львові зобов'язали підприємців вести діяльність українською мовою [In Lviv, entrepreneurs were obliged to conduct their activities in the Ukrainian language]. language-policy.info. 2018-02-16. (原始内容存档于2018-02-24). 
  20. ^ Президент підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України» [The President signed the Decree "On urgent measures to strengthen the state status of the Ukrainian language and promote the creation of a unified cultural space of Ukraine"]. www.president.gov.ua. 2018-05-31. (原始内容存档于2018-06-04). 
  21. ^ Депутати підтримали в першому читанні громадський законопроект про мову (№5670-д) [Deputies supported the public bill on language (No. 5670-d) in the first reading]. language-policy.info. 2018-10-04. (原始内容存档于2018-10-07). 
  22. ^ Павло, Волошин. Верховна Рада ухвалила закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" [The Verkhovna Rada adopted the law "On ensuring the functioning of the Ukrainian language as a state language"]. Національний Промисловий Портал. 2019-04-25 [2022-11-28]. (原始内容存档于2023-02-01) (乌克兰语). 
  23. ^ Парубій підписав мовний закон [Parubiy signed the language law]. espreso.tv. 2019-05-14 [2022-11-28]. (原始内容存档于2019-05-14) (乌克兰语). 
  24. ^ Порошенко підписав закон про мову - Новинарня [Poroshenko signed the law on language]. novynarnia.com. 2019-05-15 [2022-11-28]. (原始内容存档于2019-05-16) (乌克兰语). 
  25. ^ «Голос України» опублікував мовний закон. Радіо Свобода. "Voice of Ukraine" published the language law. 2019-05-16 [2022-11-29]. (原始内容存档于2019-12-07) (乌克兰语). 
  26. ^ КСУ визнав неконституційним мовний закон Ківалова- Колесніченка [The KSU recognized the Kivalov-Kolesnichenko language law as unconstitutional]. www.ukrinform.ua. 2022-11-29 [2022-11-28]. (原始内容存档于2023-10-06) (乌克兰语). 
  27. ^ Reznik, Vladislava. Language Policy in Independent Ukraine: A Battle for National and Linguistic Empowerment. Cham: Springer International Publishing. 2018: 179. ISBN 978-3-319-70925-3. doi:10.1007/978-3-319-70926-0_7. 
  28. ^ Миколаївська облрада не змогла забрати у російської мови статус регіональної [The Mykolaiv regional council could not take away the status of a regional language from the Russian language]. language-policy.info. 2018-04-12. (原始内容存档于2018-04-20). 
  29. ^ Труханов може видихнути: "українізація" Одеської міськради провалилася [Trukhanov can breathe a sigh of relief: the "Ukrainization" of the Odesa City Council has failed]. www.ukrinform.ua. 2018-04-25 [2022-11-28]. (原始内容存档于2018-04-26) (乌克兰语). 
  30. ^ У Харківській області з російської мови зняли статус регіональної [In the Kharkiv region, the status of the regional language was removed from the Russian language]. ua.korrespondent.net. 2018-12-13 [2022-11-28]. (原始内容存档于2018-12-13) (俄语). 
  31. ^ Львів'янин у суді домігся скасування регіональної мови в Дніпрі [In court, a native of Lviv succeeded in canceling the regional language in Dnipro]. portal.lviv.ua. 2019-05-06 [2022-11-28]. (原始内容存档于2019-09-16) (乌克兰语). 
  32. ^ Львів'янин у суді домігся скасування регіональної мови в Донецькій області [A man from Lviv won the court to cancel the regional language in the Donetsk region]. portal.lviv.ua. 2019-06-07 [2022-11-29]. (原始内容存档于2019-06-29) (乌克兰语). 
  33. ^ У прокуратурі розповіли, де на території Луганської області російська мова втратила статус регіональної [The prosecutor's office said where on the territory of the Luhansk region the Russian language lost its status as a regional language]. Радіо Свобода. [2022-11-29]. (原始内容存档于2022-02-28) (乌克兰语). 
  34. ^ У Запоріжжі суд скасував рішення про надання російській статусу регіональної [In Zaporizhzhia, the court overturned the decision to grant Russian regional status]. www.ukrinform.ua. 2020-11-06 [2022-11-29]. (原始内容存档于2021-04-06) (乌克兰语). 
  35. ^ Свобода, Радіо. В Одесі суд визнав нечинним рішення про надання російській мові статусу регіональної [In Odesa, the court invalidated the decision to grant the Russian language the status of a regional language]. Радіо Свобода. 2020-12-05 [2022-11-29]. (原始内容存档于2021-08-25) (乌克兰语). 
  36. ^ У Києві дерусифікують дві вулиці і один провулок [In Kyiv, two streets and one alley are de-Russified]. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. 2016-12-14 [2022-11-20]. (原始内容存档于2022-11-20). 
  37. ^ Київрада проголосувала за дерусифікацію назв дев'яти вулиць і провулків [Kyiv City Council voted to de-Russify the names of nine streets and alleys]. language-policy.info. 2018-02-22. (原始内容存档于2018-02-24). 
  38. ^ Ще ряд столичних вулиць та провулків отримали нові назв [A NUMBER OF OTHER METROPOLITAN STREETS AND ALLEYS RECEIVED NEW NAMES]. KYIV CITY COUNCIL. 2018-12-06 [2022-11-28]. (原始内容存档于2019-10-12) (乌克兰语). 
  39. ^ (乌克兰语) Avenue Kadeniuk appeared in Kyiv页面存档备份,存于互联网档案馆), Suspilne (27 March 2023)
  40. ^ Metro stations and a number of streets were renamed in Kyiv. Historival Pravda. 2023-05-19 [2023-05-19]. (原始内容存档于2023-12-04) (乌克兰语). 
  41. ^ Вулицю Московської Олімпіади перейменували [Moscow Olympics street was renamed]. [2022-11-20]. (原始内容存档于2021-08-27) (乌克兰语). 
  42. ^ Київська облрада підтримала перейменування Переяслава-Хмельницького [The Kyiv Regional Council supported the renaming of Pereyaslav-Khmelnytskyi]. LB.ua. 2017-12-14 [2022-11-20]. (原始内容存档于2023-05-30). 
  43. ^ УІНП. Верховна Рада перейменувала місто Переяслав-Хмельницький [The Verkhovna Rada renamed the city Pereyaslav-Khmelnytskyi]. УІНП. 2019-10-30 [2022-11-29]. (原始内容存档于2019-10-30) (乌克兰语). 
  44. ^ Уряд «декомунізував» низку територій і об'єктів природно-заповідного фонду. www.ukrinform.ua. The government "decommunized" a number of territories and objects of the nature reserve fund. 2020-10-10 [2022-11-29]. (原始内容存档于2022-11-29) (乌克兰语). 
  45. ^ Derussification: 37 streets in the Ivano-Frankivsk Hromada were renamed. pobudovano.com.ua. [2022-04-26]. (原始内容存档于2022-04-26) (乌克兰语). 
  46. ^ (乌克兰语) Gagarin, Pushkin, Mayakovsky: the Kharkiv region continues to change the streets页面存档备份,存于互联网档案馆), SQ (19 October 2022)
  47. ^ monument to Zoya Kosmodemyanskaya was demolished in Chernihiv页面存档备份,存于互联网档案馆), 乌克兰国家电视广播公司 (April 21, 2022 (乌克兰语)

    Chernihiv was de-Russified by Pushkin页面存档备份,存于互联网档案馆), 乌克兰真理报 (April 30, 2022)
  48. ^ Обезголовлена «радянщина». Як проходить демонтаж монумента «возз'єднання Росії та України» в Києві - фото. nv.ua. [2022-04-26]. (原始内容存档于2022-04-26) (乌克兰语). 
  49. ^ Ilona Yakimyuk. Monument to Catherine II is being dismantled in Odesa. Suspilne. 2022-12-28 [2022-12-28]. (原始内容存档于2023-05-30) (乌克兰语). Maria Kabashi. Odesa city authorities have confirmed the dismantling of the monument to Catherine. Zhyttia ("Life"). 2022-12-28 [2022-12-28]. (原始内容存档于2023-01-23) (乌克兰语). 
  50. ^ desk, The Kyiv Independent news. Odesa begins dismantling monument to Russian empress.. The Kyiv Independent. 2022-12-28 [2022-12-29]. (原始内容存档于2023-01-19). 
  51. ^ Свобода, Радіо. В Одесі пізно ввечері почали демонтаж пам'ятника Катерині II. Радіо Свобода. 2022-12-29 [2022-12-29]. (原始内容存档于2023-01-28) (乌克兰语). 
  52. ^ Prychid, Viktoria. Controversy surrounds Russian cultural center. 德国之声. 2016-10-27 [2022-11-20]. (原始内容存档于2023-05-30) (英语). 
  53. ^ Російський культурний центр у Львові зобов'язали звільнити приміщення [The Russian Cultural Center in Lviv was ordered to vacate its premises]. ZAXID.NET. 2016-11-09 [2022-11-20]. (原始内容存档于2023-03-29) (乌克兰语). 
  54. ^ Львівська обласна рада ["Warrior's House" was solemnly opened in Lviv on Korolenko St.]. lvivoblrada.gov.ua. [2022-11-20]. (原始内容存档于2021-10-27). 
  55. ^ Группа нардепов хочет закрыть российские культурные центры [A group of people's deputies wants to close Russian cultural centers]. Петр и Мазепа. 2017-11-15 [2022-11-20]. (原始内容存档于2017-11-15) (俄语). 
  56. ^ Про перейменування окремих населених пунктів та районів [On renaming of certain settlements and districts]. Офіційний вебпортал парламенту України. 2016-04-02 [2022-11-20] (乌克兰语). 
  57. ^ Геть з класу! Зі шкільної програми вилучать більше 40 творів Пушкіна, Толстого, Булгакова та інших російських і радянських авторів. nv.ua. [2022-06-17]. (原始内容存档于2022-06-17) (乌克兰语). 
  58. ^ The Verkhovna Rada adopted the "Anti-Pushkin" law. Historical Pravda. 2023-05-03 [2023-05-03]. (原始内容存档于2023-05-13) (乌克兰语). 
  59. ^ Арка Дружби народів чи Ярмо? Соцмережі тролять ініціативу головного архітектора Києва//Еспресо, 8 вересня 2015. [2022-04-26]. (原始内容存档于2022-03-03). 
  60. ^ Середа, Софія. Софія Середа. «Арка дружби народів» у Києві та війна з Росією: що зробити з радянським монументом?//Радіо Свобода, 24 січня 2018. Радіо Свобода. 2018-01-25 [2022-04-26]. (原始内容存档于2022-04-25). 

外部链接